Шкільна форма

На виконання Указу Президента України «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» № 417/96 від 12.06.1996 р. Читати УКАЗ

Навіщо потрібна шкільна форма?

- Строгий стиль одягу створює у школі ділову атмосферу, необхідну для занять.

- Форма дисциплінує людину.

- Єдина шкільна форма дозволяє уникнути змагань між учнями в одязі.

- Учень в шкільній формі думає про навчання, а не про одяг.

- Немає проблем «В чому піти в школу», в учнів виникає позитивний настрій, спокійний стан, активізує бажання вчитися.

- Шкільна форма допомагає тобі відчути себе учнем і членом певного колективу, дає можливість відчути свою причетність саме до цієї школи.

- Якщо одяг приходиться людині до смаку, вона відчує свій зовнішній вигляд.

- Шкільна форма економить гроші батьків.

- Шкільна форма формує єдиний стиль одягу в учнів школи.

Єдиний стиль - це:

- уміння носити діловий одяг

- вирішення проблеми «В чому піти в школу»;

- бажання працювати в команді;

- вирішення соціальних проблем.

Увага!

Адміністрація школи звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог щодо зовнішнього вигляду. Ці вимоги співпадають з державною політикою України у цьому питанні. Крім того, дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують відповідні видатки батьків.

Шкільна форма…

Вона – ніби казковий птах Фенікс: за 166 років існування пережила кілька періодів повного забуття, але знов, хоч і дещо змінена, продовжувала свою тріумфальну ходу шкільними класами. Вона – ніби легендарний дволикий Янус, бо завжди існували два її різновиди: повсякденна та урочиста. Вона – як своєрідний охоронець часу: відкрий фотоальбом, знайди світлину школярика будь-якого покоління, і вона обов’язково підкаже дату чи принаймні десятиліття, коли був зроблений знімок.

Наприкінці 80-х років, після оголошеної перебудови, Міністерство легкої промисловості дало завдання будинкам моделей: розробити нові зразки шкільної форми. В Україні це замовлення виконував республіканський Будинок моделей легкої промисловості УРСР, що в Києві, по вул. Ш.Руставелі. Українські модельєри розробили нову форму, її навіть почали затверджувати, але непорушний Радянський Союз та всі його структури вже дали тріщину… А невтілена форма була доволі цікавою: і для хлопчиків, і для дівчаток передбачалися штани та жилетки, маленькі учениці могли обирати між спідницею з блузою та сарафаном. Кольори – бордові та темно-зелені. Цікавою була і комбінація однотонних тканин із клітинкою. Вам це щось нагадує, чи не так? Ідеї тих невтілених розробок і досі мандрують фабриками нашої країни, схожі форми ми часто бачимо на прилавках. Адже новий вік розпочався все ж таки поверненням до ідеї загального шкільного обмундирування. Але, певно, традиційна шкільна форма має якусь особливу магію. Інакше, чому тоді сьогодні випускниці все частіше (особливо на останній дзвоник) невідомо з яких маминих скринь дістають коричневі сукні, білі фартухи, великі банти та білі гольфи?

За радянських часів шкільна форма була малоестетична, груба та «кусюча». Учні, особливо старших класів, боролися з нею по-своєму: дівчата вкорочували спідниці, відмовлялися одягати чорні фартушки на свої коричневі плаття, а хлопці замазували коліна та лікті, пропалювали піонерські галстуки, відривали гудзики... А пам'ятаєте ці малоестетичні комплекти комірців та манжетів, які слід було пришивати до шкільного плаття?

Сьогодні шкільна форма більш зручна та менш тоталітарна. Дівчата, крім вовняного плаття, можуть носити також спідницю із жакетом або сарафан, міняти блузки або светрики. Хлопці ж досі носять традиційні брюки, піджак та сорочку.

ДО РЕЧІ:

Шкільна форма консервативної Англії наближена до класичного стилю одягу і є обов'язковою для всіх учнів. У кожної школи є свій логотип, тому школярі мають приходити на заняття з «фірмовою» краваткою. Англійські школярі люблять носити форму, а більшість навіть пишається нею.

В Японії школярки красуються у матросках, назва яких японською звучить як «сейлор-фуку». Ця форма для них — еталон підліткової моди, і навіть поза шкільними стінами японки часто носять одяг, що нагадує їм звичну шкільну форму.

Поради батькам щодо вибору шкільного одягу

У шкільній формі дитина перебуває 5 днів на тиждень як мінімум по шість годин. Основні вимоги, які висувають експерти до неї – це комфорт і безпека.

За нормативами шкільний одяг для дітей повинен містити не більше 67% синтетичних матеріалів. Але якщо навіть з сировиною все добре, слід звернути увагу на якість шиття.

Згідно з діючими нормами, дитина має переносити на відстань до 3 км не більше 10% від своєї маси. Експерти наполягають, що рюкзак для першокласника повинен важити не більше 1 кг. Отже обирати ранець треба як можна легший, але при цьому з ортопедичною спинкою, щоб рівномірно розподілялося навантаження, жорстким днищем, щоб формувалася гарна постава. А от від портфелів і сумок через плече на одній широкій ручці експерти батькам радять відмовитися - це сколіоз у майбутньому.

Взуття повинне пахнути. Але воно не повинно пахнути хімічною фабрикою і якимсь реагентом. Воно повинне пахнути шкірою або штучною шкірою, а не шинним матеріалом. Сьогодні виробники взуття часто для формованої підошви застосовують гуму, яку використовують у шинному виробництві. Але ж у взуття і машини - різне призначення.